Збігає рік, лавиною біжить,
Осінь міняється холодною зимою.
І літо знову линуло, як мить.
Тебе давно нема зі мною.
Все ж надію маю, світ тісний,
Доля нас веде і розпорядиться.
Душею відчуваю - ти, ще мій!
Розум шепоче: - ніщо не повториться.
А я чекаю, лякаюсь на дзвінок.
Біжу до телефону, кам`янію...
Та марно все. Дає життя урок.
Не повернуть. Перечити не смію.
ЗБ1ГАЕ Р1К
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116012406378
Свидетельство о публикации №116012406378
Рецензии