Л. Костенко. Снiги в снiгах
И вербам руки холодом свело.
Бежит волчица – мамка - сердоброд,
зеленым глазом светит на село.
А то село давно уже как призрак.
И смерть прошла лесами напролом.
И тучи вброд. И месяц кривогубый низко.
И воет в ночь волчица за селом.
оригинал:
Сніги в снігах. Ріку скувала крига,
і вербам руки з холоду звело.
Біжить вовчиця – мати – роздобига,
зеленим оком світить на село.
А те село давно уже як привид.
І смерть пройшла лісами напролом.
І хмари йдуть. І місяць губи кривить.
І виє в ніч вовчиця за селом.
Свидетельство о публикации №116012405202