Встае з перини сонечко зимове

Під малиново-срібним небосхилом
Встає з перини сонечко зимове.
Тримаючись за дуб, мов за перила,
Ліниво піднімається нагору.
На верхній поверх - там його палати!

Осрібнені мереживні сніжинки
З ним полонез зібрались танцювати
І одяглися в біле всіх відтінків:
Пурпурно-біле, біло-смарагдове,
Бузково-біле, срібно-посивіле...

Тож на забаву сонечко лілове
Вдягло серпанок білий-білий-білий!

Воно шляхетно котиться по залу,
По блідо-бірюзовому паркету.
Воно - зимового окраса балу!
Всі мінестрелі шлють йому сонети.


Рецензии
Дуже професійно, поетично й від душі. Молодець!

Бурчак Ворожбянский   30.01.2016 10:26     Заявить о нарушении
Дякую. Висока оцінка.
Пишу (те що не соромно публікувати) не так давно і не професійно - тому двічі цінна Ваша думка.

Галина Поручник-Ткачук   30.01.2016 23:10   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.