Ти кружляeш Навколо нiкого

Ти кружляєш… Навколо нікого…
Але, може, і є хтось, один,
Що не знає тебе й ненароком
Свідком став візерункам твоїм…

Ти кружляєш під Музику тиху…
Ти не любиш пісень голосних…
Кожен порух – на Радість, на втіху…
У тобі зріє Вічність в цю мить…

Ти кружляєш… Ти слухаєш тіло…
Тіло слухає шепіт Душі…
Щось в тобі і для тебе здійснилось
І тобою крізь Простір звучить…

Ти кружляєш…  Так саме і треба –
Без запрошень і марних чекань…
Ти себе відчуваєш, як Небо…
Світ – на лезі Небесних злітань…

Ти кружляєш… Земля десь далеко…
Хто ти зараз – Любов? Мрія? Птах?
Ти кружляєш і вільно, і легко,
Перевтілившись у відчуття…

22.01.2016


Рецензии
Прекрасний вірш. Майстерно. Душевно...

Шон Маклех Патрик   23.01.2016 15:55     Заявить о нарушении
Дякую!
Душа - Майстер...
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   23.01.2016 18:49   Заявить о нарушении