Пингть мельге
Пъцтай эрь шиня юргихть паксява порфт.
Кузнятне вирьграйса сотсть акша руцяснон,
А тумотне кельмода щасть лямбе орхт.
И якшамське вальмятнень лешкаса вади, –
Глянцьт вень-ве рисавай, аф мадонды онц, –
Козк панчсак кенкшть, вакскат сон куду юпади,
Нать, вальмалга якамста эрькстась мянь сонць.
Стямс соксонень лангс въдь кунара ни пинге!
И сёрмадомс ловга стихт кафтонь кърда.
Ужяленди, тейне, няк, тячить самс нинге
Эсь «сёксень тетрадезе» изь шумордав.
А пингсь кода эрязста, ваттака, ласьки!
Въдь аньцек исяк роди сянгяряль вирсь,
А тячи сонь лангсонза тялось ни васькяй…
Шять, эряфонь шизевок тялоннекс кирсь.
Пингть мельге кильтьф лишмозе тяряфни ардомс,
Хуш маряса, кода ши ётазь пульзяй.
Улавсонза монцьке куватьс ли судардан?
И курок ли вельхксозон крёзозе стяй?
Кибрясон катк учи тя шить сатаназе
(Аф ётават ваксканза, – содаса лац),
Но ваймоса кеман: стихт тялоти казян,
Хуш лишмозе эздонза байтяк илядсь.
Свидетельство о публикации №116012303372