Колискова

Спить в візочку синочок,
Спить малесенький мій,
І кочу я візочок
По алеї стрімкій.

Він колись спита в мами:
«А де таточко мій?»
І я думаю днями,
Що йому відповім.

Я не зможу сказати
Йому правди повік,
Що, мовляв, в тебе тато
Був пустий чоловік.

Що мене він покинув,
Як з’явись ти на світ,
Бо тебе, рідний сину,
Він злякався і втік.

Я скажу, що загинув
Татко твій на війні?
Так тоді ж в Україні
Вже були мірні дні.

Чи скажу, твого тата
Кати вбили в тюрмі,
Так тоді уже ката
Не було у Кремлі.

Скажу, сину коханий,
Вмер твій  татко від ран,
Його в Афганістані
Злий поранив душман.

Чи сказать, Україну
Врятувати хотів,
В радіації, сину,
Чорнобильський згорів.

Скажу, татко твій, сину
В таборах десь помер,
Так тоді ж Україна
Вийшла вже з еСеСеР,

Що ж я маю сказати?
Думаю усі дні,
Де пораду шукати,
Хто порадить мені?

І кочу я візочок
По алеї стрімкій,
Спить в візочку синочок,
Спи, малесенький мій!