Другий лист коханий

Пише вам коханий ваш і ніжний,
Вибачте, я трішки перепив,
В мене гостював товариш Брежнєв
І пан Рейган, й я їх пригостив.

Посадив обох за круглий столик,
Коньяків наставив та вина,
Якщо й Рейган стане алкоголік,
Значить, не відбудеться війна.

Ми рішали тут проблеми всі ті,
Що тепер хвилюють нас усіх,
А за ради спокою у світі,
Стать і алкоголіком не гріх.

Ти лиш не сумуй, моя утіхо,
Та чи я б то став із ними пить?
Поміркуй, яке чекає лихо,
Якщо дурнів цих не помирить.

Їхні суперечки – це не жарти,
Бомби і ракети в їх руках,
Пам’ятай, одну зірвати варто,
Й будемо усі на небесах.

Кожен з них гада, він розумніший,
Зброя – то поважний є мотив.
А мені із боку то видніше,
Що сам чорт на гріх цей їх підбив.

І кричу я: люди будьте пильні!
В атомній війні щоб не згоріть,
На престол ви у своїй країні,
Тільки алкоголіків садіть!

Провались скрізь землю круглий столик,
Це ж відомо кожному давно:
Ні один поважний алкоголік,
Не віддасть за бомбу вам вино.