Давно все минуло, пройшло,
Не вернеться більше, я знаю.
А може, тебе й не було? –
Я так себе часто питаю.
А може, було то вісні,
З’явилась ти ангелом з раю…
Ночами наснилось мені,
Що я тебе палко кохаю.
Манила мене і звала
В незнані світи за собою,
Я думав, ти справжня була,
А ти була просто маною.
А може, тебе й не було,
Якщо і кохав – то лиш мрію.
Хоч вигадку серця мого
Я й досі забути не вмію.
1958 р.
А може, тебе й не було
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012302381
Свидетельство о публикации №116012302381
Рецензии