Прожив без твоїх віршів
Український народ,
І проживе не гірше
Ще років із п’ятсот.
А ти сидиш та пишеш
Для чогось день у день.
А хто тобі запише
За це хоч трудодень?
Пішов би торгувати
Чи партію створив,
Пошився б в демократи
І якось вік дожив.
Ні грошей а ні слави,
За друк гони долар.
А хто годив державі,
Той мав ще й гонорар.
Якби ще за Союзу
Пісні до друку здав,
То славу, як у Стуса,
Оце б, принаймні, мав.
А то писав, ховався
Та у кулак шептав…
Ну, сам то врятувався –
Пісень не врятував.
Ото ж, друже, на музу
Даремно не гріши,
Тепер усім байдуже –
Пиши чи не пиши.
1995 р., Приморськ
Твои дурни писни?
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012302274
Свидетельство о публикации №116012302274
Рецензии