***

              «На заре ты её не буди…»
                А. Фет


Заря пингть удоманянц тяк колсе, –
Вельхксканц алу сон аньцек сутямсь.
Няк, търванянзон ононьбачк нолси, –
Пяк ужяль танцти онняста стямс.


Ётай весь нинге вакссонза киретьф
(Сонь аф нолнесы шятямс исякс),
Мяштенц лангс оратф сёралонь киренькс,
Таркси ваймонянц пиже иднякс.


Василятькиге вальмав сон нежедсь,
Ванондсь варьхмодемс менельть кърхкас.
Вай, мъзяра мяль-арьсема вежендсь! –
Шобдать мельге синь сембе сърхкасть.


Мазы морняса цёфкссь лездомс тяряфтсь,
Изь ужяльне эсь валдонянц ковсь.
Но изь басяв стирть седиста сярятьфсь,
Сяс сонь шаманяц акшеняль ловкс.


Тяни ажанясь танцтиста уды,
Оннянц кородсы Зарявась сонць.
Улема, од стирсь тяфта ни сюдоф:
Вайсемс шобдава ламбама онц.


Рецензии