Мосток

Вольный перевод "Перекину мiсток"
Автор - Людмила Юферова http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
************************

Не устали ветра - служат, грусти осенней, молебен
И не в ставни, не в окна, а прямо по сердцу стучат...
Мне мосток навесной от Души перекинуть к Тебе бы -
И пускай танец Грусти, танцует с СОБОЙ Листопад!

По мосту я, тому, перешел бы над пропастью Горя
От Утраты своей. Чтобы по Небу снова летать...
Помоги, Боже, мне - исцели моё сердце от боли!
Сердце - новому счастью, Господь, научи открывать.

Помоги мне, Господь! Мне всегда - оставаться собою
Не уверь, что Свобода - тобою придуманный Рай...
Ну а если споткнусь, не давай и тогда мне Покоя.
Только Силу и ВЕРУ! Стихи и Любовь, Ты мне, дай.

Я прошу Тебя, Боже! С тобою всегда я открытый!
Если взглядом не встречусь, я с Любовью на этом мосту -
Право дай умереть, мне счастливым и с сердцем разбитым!
И пускай Листопад улетит БЕЗ МЕНЯ. В Пустоту...

Текст оригинала: http://www.stihi.ru/2012/11/20/9025
****************

 Не стомились вітри, сумно квилять осінній молебень,
 Барабанять не в ставні, а прямо в мою самоту...
 Перекину місток від заплаканих вікон до тебе –
 І нехай листопад сам смакує свою гіркоту.

 І по цьому містку попрошкую подалі від втрати
 І на сонячній стежці посію зернятка надій...
 Поможи мені, Боже, черствою від болю не стати
 І розбурхати серце для щастя нового зумій.

 Поможи мені, Боже, лишатися завжди собою.
 Не кажи, що свобода – тобою придуманий рай...
 Як спіткнуся на чомусь – не дай же мені супокою.
 Тільки силу і віру, і вірші, й любов не займай.

 Я прошу Тебе, Боже, з Тобою я завжди відверта,
 Якщо погляд не стріне знайомих очей на мосту,
 Все одно дай мені оте право – щасливою вмерти!
 І нехай листопад сам смакує свою гіркоту...