Кохання i чай
І згадую очі твої
кольору весняного, хвойного лісу.
Я думаю про тебе
І заварюю собі чай чорний, терпкий,
Додаючи листочки м'яти й меліси.
Твій образ переді мною,
Твої ніжні фіалкОві слова в голові.
Я не вдію нічого з собою.
Запах твій
Перед собою, як живим стоїш ти.
Я закохалась в тебе, як маленьке дитя.
Зваблюю тебе собою,
Тихенько зазираючи в світле майбуття.
Я куплю тобі єнота, а собі манюню сову.
Поринаю я з тобою в наші мрії з головою...
Чи ж любити можна аж так?
Ніхто не повірить, да і нехай.
А літом зриваю суцвіття і листочки, заварюю запашний Іван-чай.
Свидетельство о публикации №116012200324