Соловъиха

Цілу ніч чекав тебе в саду.
Соловей в піснях аж утопає!
Звечора сказала: Жди, прийду.
Жду. Тебе немає та й немає.

З поля повернулись косарі,
Вже й дівоча пісня не лунає,
Жду тебе до ранньої зорі,
А тебе немає та й немає.

Соловей стомився від пісень,
Спить усе, довкола сонно й тихо…
Я ж цієї зустрічі ждав день,
День і ніч, моя ти солов’їхо!

Цілу ніч чекав тебе в саду,
Соловей в піснях аж утопає!
Звечора сказала: Жди, прийду.
Жду. Тебе немає та й немає.

1950 р., Біленченківка


Рецензии