Ти ще не вмерла, Украино

Ти ще не вмерла, Україно,
Ти вже ніколи не помреш,
І свою мову солов’їну
Ти ще відродиш, збережеш.

І заговорять твої діти
Аж від Кубані до Карпат,
І визнають тебе у світі
І негр, і турок, й азіат.

І той, що так з смертельним болем
На протязі цілих віків
Гнобив, принижував, неволив
І визнавати не хотів.

Вважав тебе він за нарічча,
Жаргонний говір мужиків,
Та ти здолала протиріччя
І вижила серед віків.

Вивчатиме тебе з любов’ю
Американець й азіат,
І на зубах з чорною кров’ю
Так званий «руський старший брат».

1999 р.


Рецензии