Я втомився від тяжких тортур,
Що щоранку мене вітають.
У темнім вологім кутку
Пританцьовуючи, вбивають.
Важко дихати наклепним киснем
У світі повному вбивць, Що не кривдять ніколи навмисно,
Проте скидають у прірву вниз.
Я навіки у сніжних заметах,
Я навіки статуя з льоду,
Випадковастям та прикметам,
Як безвихідь, довірюся сходу.
На Заході червоний захід,
Праворуч твоя права рука,
Дуже просто знайти вірний вихід,
Та дорога не зовсім легка.
Не обіцяли, що буде все легко,
Що всі тебе будуть любити.
Ну що ж, у такому випадку
Вчитись наново прийдеться жити.
Втома
© Copyright: Аркуш Дарья, 2016
Свидетельство о публикации №116012211515
Свидетельство о публикации №116012211515
Рецензии