Йордан

Як небесну свою вологу   
по краплині збирає дощ,
так гуртує людей дорога
у потоки духовних прощ.
 
Де немає води, – пустеля...   
все початок бере з води.
Він хрестився у цій купелі,
тисячі увійдуть куди,

знявши одіж і все умовне,
стерши межі і доґм, і стін, –
поєднатися, різні зовні,
бо у кожному Бог один. 
   
Пий цю воду свячену, слухай 
чи то дзвін, чи то клич луни, –
відголосок Святого Духа,
що, як голуб, літав над Ним...


Рецензии