Людська жадоба меж не знає,
Нікому не віддасть своє,
Душа жадібного бажає
Багатство збільшить те, що є.
На сто хоч доларів щоденно,
Не будуть зайвими вони,
Це мало знають достеменно,
Мета ж – до себе все горни.
Хоча кишень немає в смерті
Й залишиш гроші тут як вмреш,
Тож за життя ці люди вперті
Жадоби вчать нащадків теж.
За гроші зраджувать й вбивати,
Бо гроші ідол їхній це,
Гріхи просити їм благати
Й хрестити груди і лице.
Завжди чи буде як є нині?
Всі песимісти кажуть так,
Бо важко вижити людині
Як бідність каже ти слабак.
20.01.16.
Жадоба
© Copyright: Георгий Грищенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012103968
Свидетельство о публикации №116012103968
Рецензии