Ти не пісня, не сонце, не небо –
Все, без чого не можу я жить,
Ну то чому, скажи, через тебе
В мене серце і мліє, й болить?
То ж навіщо твої ніжні очі
Розгубили в нічний морок синь,
І тепер я завжди до півночі
Сил не маю заснуть, хоч ти згинь.
То ж навіщо своїми устами
Цілувала жоржини сумні,
І палають вони тепер днями
Разом з серцем моїм на вогні.
Ти не пісня, не сонце не небо –
Все, без чого не можу я жить,
Ну то чому, скажи, через тебе
В мене серце і мліє, й болить?
Ти не писня, не сонце, не небо
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012007012
Свидетельство о публикации №116012007012
Рецензии