Петру Сергійовичу Зімаєву посвячую
Як добре жити було нам,
Чи ми б змогли іначе,
Коли ділили пополам
Усе як є, без здачі.
«Моє», «твоє» в нас не було,
Було усе в нас «наше».
Якби вернутись те могло,
Чи ми б змогли іначе?
Не знав у грошах щастя я,
У володінні слави,
Не звідав влади почуття
Там, за кермом держави.
Та щастя знав я у житті,
Не смій мене судити,
Що у юнацькі роки ті,
З тобою міг дружити.
Як добре жити було нам
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012005938
Свидетельство о публикации №116012005938
Рецензии