Я самий щасливий

Я самий щасливий,
Іду по землі,
Всміхаються встрічні
Всі радо мені.
Вступають дорогу,
Дають мені місце,
Якщо забажаю,
Пройти де чи сісти.

У черзі в час спеки,
Де води та квас,
Неначе чекали
На мене весь час,
Лиш косяться заздро
Завидливі очі,
Та хто ж таке щастя
З нас мати не хоче?

Від поглядів тих
Мене кидає в жар,
І так мені робиться
Заздрісних жаль,
Що хочеться крикнуть:
– Кріпися, юначе,
Дасть Бог, таке щастя
Ти тоже побачиш!

Ви тільки шукайте
Уважно, воно
На вас десь чекає,
І певно, давно.
Дивіться скрізь: в черзі,
В кіно, у трамваї,
Бо де його знайдеш,
Ніхто те не знає.

У полі, в заводі –
Хто віда про те?
В одного десь поруч,
В другого – росте.
Коли ж його стрінете,
Добре дивіться,
Не дай Бог, судилося
Вам помилиться.

Якщо запізнились,
То вже поспішіть,
Питайте, шукайте
І швидше знайдіть.
Бо щастя не здатне
Само існувати,
Його хтось повинен
Завжди зберігати.

Чи мало на світі,
Знедолених є,
Що раді б забрати
Хоч би й не своє?
Що може ще бути
У світі найгірше,
Коли твоє щастя
Та візьме хто інший?

Цю істину давню
Всяк знає із нас,
Що треба робити
Усе у свій час.
Хоч як це не тяжко,
І більно, і гірко,
Але ви шукайте,
Як знайдете жінку

Найкращу у світі
З всіх знаних жінок,
Просіть руки в неї,
Ведіть під вінок.
А з часом у вас
Як появляться діти,
То будете ви
Найщасливіший в світі.

Я самий щасливій,
Іду по землі,
Всміхаються радісно
Люди мені,
Несу на руках
Найціннішую ношу,
Без неї, здається,
Вже й жити не можу.