Ой, чи прийдеш, мила,
На мою могилу,
В головах посадиш,
Червону калину?
Чи у ногах сядеш,
Упадеш на груди,
І тихо розкажеш,
Що ти й досі любиш.
Чи, може, забудеш,
Де моя могила,
І другому скажеш,
Що ти й не любила?
І так приголубиш,
Як мене, другого?
Скажеш, що пропало
Життя через нього.
Не життя було то,
А одне нещастя,
Тільки тепер взнала,
Яке справжнє щастя.
1992 р.
Ой, чи прийдеш, мила
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011902594
Свидетельство о публикации №116011902594
Рецензии