Песня Ой, розкидала нас доля
Та й по всьому світі,
Гинуть у тяжкій неволі
України діти.
По тюремних казематах
В каторжній Сибірі
Знущаються з нас прокляті
Кремльовськії звірі.
А у них за конвоїрів –
Наші, українці,
Що продали нашу віру,
Проклятим чужинцям.
І забули рідну мову,
Що їх вчила мати,
Ой, хто ж тебе Україно
Буде рятувати?
Як у нас немає сили,
Ні батька-гетьмана…
Ой, не вже ти, Україно,
Навіки пропала?
Той злякався, той сховався,
Той продався кату,
Ой, хто ж тебе, Україно,
Буде визволяти?
Ой, та зглянься, милий Боже,
До нашої долі.
Україну допоможи
Визволить з неволі.
1965 р.
Свидетельство о публикации №116011902448