С. Есенин... Не жалею, не зову... на укр. яз

               перевод на украинский язык:

Я не плачу, не шкодую зовсім,
Все мине, як з білих яблунь дим.
Золотом зів"ялим мовить осінь,
Що не буду більше молодим.

Серце, ти не будеш гулко битись,
Холод ранив душу, наче ніж.
Край берізок, вдягнений у ситець,
Не покличе шлятись босоніж.

Дух бродяги полум"ям все рідше
Розшевелює мої вуста.
Смак цілунків забуваю грішних —
Не розлитись в повінь почуттям.

Я тепер в бажаннях став скупішим.
Може, снишся ти, життя, мені?
Я  немов весною в ранній тиші
На рожевім проскакав коні.

Всі ми, всі у цьому світі тлінні.
Тихо ллється з кленів листя мідь,
Наче із Небес благословіння
На життя, що довжиною в мить.
----------------

                текст оригинала:

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдёт, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна берёзового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льётся с клёнов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.