Прости, Украино, усих
Хто був в тім винуватий,
Що й досі з нас ніхто не зміг
Тебе урятувати?
Цілі століття ми в ярмі
Безпросвітно стогнали,
Не всі, Україно, пітьмі
Корились і мовчали.
Кращі сини твої лягли
В неволі за свободу,
Все віддали, та не змогли
Ярмо скинуть з народу.
Був Наливайко, і був Стус,
Стрілки були й гетьмани…
Клянусь, Україно, клянусь,
Вони за тебе впали.
Не забувай, Вкраїно, їх
Шануй їхні могили.
В тяжкій борні з катами в них
Не вистачало сили.
Не був це випадковий збіг
Обставин в ту хвилину.
Боролись всі з нас, як хто міг,
Кайдани впали з наших ніг
І слава Богу – він поміг
Нам визволить Вкраїну.
1993 р.
Свидетельство о публикации №116011803261