Хвилинне мовчання...
Годинами не відчуваю ніг(.)
Чому, тоді в зимовий вечір
В Альпах - ти все ж рішилася
На той смертельний гріх?(.)
Повірити і досі важко,
Вже вкотре в темряві лежу один
І споглядаю на ті хитрі маски,
Що їх подарувала (.) ти (.)мені.
...
З тих пір змінилося в житті багато:
Твій карий погляд майже вже зника,
Не пам'ятаю лоск твого волосся,
Не відчуваю запах небуття.
Навкруг все ніби теж перемінилось:
Похмурі лиця помічаю скрізь.
Вони ідуть, сумуючи, товпою...
Чи за такими ж Іншими як (.) ти?
...
Жінок навкруги - теж нема відбою,
Але увесь час в голові лиш ТИ!
У темряві живу з того моменту
Як розпрощалися з тобою...МИ.
(.)Вчинила злочин,але непокарна
Убивство це лише одне зі ста.
Навіки вічні суджено горіти
У темряві очей твоїх до тла.
Убивство
© Copyright: Ежи Миг, 2016
Свидетельство о публикации №116011708639
Свидетельство о публикации №116011708639
Рецензии