Ти зовсім поряд...
Руку протягни до телефону.
Передзвони: "Це - я..."
Я все тобі пробачу.
Страждання щоденні,
Не одну ніч безсонну.
Телефонуй,
Якщо для тебе я щось значу.
Ти зовсім поряд...
Три хвилини ходу.
Та гордість, чоловіче "Я"
Не дозволяє
Прийти, побачитись.
Ми ж не шукали броду,
Коли в ріку кохання
Стрімголов кидались?
Ти зовсім поряд...
Можна догукатись.
Та сіре забуття
Переповняє груди.
Нащо було стрічатись?
Кохатись?
Якщо ти знав,
Що скоро все забудеш.
Ти поряд...
Не дзвониш, не гукаєш.
Був зовсім поряд...
Та йдеш з душі у небуття.
Було кохання поряд...
Ти пізніше це згадаєш.
Навіть у найближче минуле
Немає вороття.
Телефонуй
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116011707040
Свидетельство о публикации №116011707040
Рецензии