Кава по третiй
то десь по третій - темно і зимно
філіжанку береш в буфеті
дивно то все це, дивно...
десь о четвертій - чую- наспівуєш - сам-один
ночі своєї господар - володар та господин
так , ти сидиш - кавуєш - безлад в твоїх думках
не заважатиму - певна - теперь не доречно - брак
усамітнення - отже, спати тобі - аж ніяк...
вдам, що не помічаю - на ранок з'ясую - так...
і тут промайнуло: любий, вірші ти складаєш - закляк
слова добираєш - римуєш, шукаєш як той маяк
як тобі він потрібен - світло твоїй душі!
знаю : цієї ночі народжуються вірші...
як розкошує кава - це янголів допінг ? хто зна...
що відчуваєш? певно, думка твоя - одна.
як дати раду серцю, що мовчазне - щемить,
як літери на папері в слово єдине сложить...
... ще мить - й світліє: передсвітання
то вже по шостій - поете, спи!
єдине слово знайшов - КОХАННЯ!
навіщо рима? - жартуєш ти...
Свидетельство о публикации №116011705760
Одно стихотворение лучше другого, но все замечательные!
Вот и это, воздушное, изящное, с лёгкой улыбкой написанное стихотворение!
И смысл красивый, зачем любви рифмы кроме второй взаимной любви!
И перевод чудесный!
С Крещением Вас, Олесенька и Татьяна!
Мои наилучшие пожелания, света, радости, любви и такого же творческого вдохновения на весь год!
С уважением и нежной симпатией, Татьяна.
Татьяна Раевская 4 21.01.2016 16:17 Заявить о нарушении