Замилуюсь, задивлюся
Я на тебе, рідний край,
І сказать тобі боюся
Слово це сумне «Прощай!».
Як же я тебе покину?
Як без тебе мені жить?
О мій краю солов’їний,
Краю мрій, пісень і жит!
Нерозлучні ми з тобою,
Мій ти любий, дорогий,
Бо тебе в серці до болю
Я навіки полюбив.
Бо сади, степи і ріки,
Що під сонцем розляглись,
Із моїм життям навіки
Нерозривно ізрослись.
1953 р.
Задивлюся, замилуюсь
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011705677
Свидетельство о публикации №116011705677
Рецензии