Мені кремлівські злодії
Веліли жити лиш в Сибірі,
Де сніг, тайга й холодні ночі,
А я на Вкраїну так хочу,
Де у садах хатки біліють.
Там місяць в небі золотиться,
Там ізумрудом сяє листя
На вербах й тополях весною.
Там рідне й миле все до болю,
Що в снах мені тривожних сниться.
Там рідна мова, там родина,
Там у ярмі моя Вкраїна,
А вечорами біля хати
До півночі чекає мати,
З далекої дороги сина.
О, мамо рідна і єдина!
Якби були у мне крила,
Я б проклятий Сибір покинув
І пташкою до тебе линув
На нашу рідну Україну.
1977 р.
Писня ссыльного
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011705640
Свидетельство о публикации №116011705640
Рецензии