***

Одного ранку я відкрию
Вікно в небачині світи.
Там будеш ти!
І буде нам з тобою що згадати...
І вийде сонце, і освітить хату,
Засліпить очі. Підуть сльози...
І слів не кажучи, бо буде їх замало,
Я кину свою ношу, що ніс аж від вокзала.
Відкрив вікно руками в небачині світи,
Забрав лише з собою шматочок темноти.


Рецензии