О, как болит уставшая зима

По мотивам с украинского
 
Людмила Юферова
http://www.stihi.ru/2016/01/07/11703
 
 
Как не хватает снега в январе,
Не скроет он печаль угрюмых улиц.
Ты на своём плече меня coгрей,
Я счастлива, что мы не разминулись.
 
Нам нелегко друг друга понимать,
Живя бок о бок неразлучно рядом.
О, как болит уставшая зима
В словах и в жестах, в чувствах и во взглядах.
 
Привычная к дождям и к холодам,
Я не боюсь тоски и безнадёги.
С другою повстречаешься – отдам,
Пусть будет хорошо тебе в итоге.
 
Что дальше? Заметелится опять,
Набьётся снега аж до самых окон...
Что там, в твоей душе? Мне б только знать.
Не мучилась бессонницей бы столько...
 
                ***   ***   ***
 
А снігу й в січні ще не вистача,
Щоби прикрити смуток сірих вулиць.
Я пригортаюсь до твого плеча –
В житті ж бо ні до кого не горнулась.
 
Я знаю, що моє тепло трима
Нас поруч у цілунках і в розмові…
О, як болить ця стомлена зима
У кожнім жесті і у кожнім слові.
 
Я звикла до морозу і дощу,
І по життю до відчаю хоробра.
Якщо зустрінеш іншу – відпущу,
Аби тобі було із нею добре.
 
Що буде далі? Звісно, сніговій,
Наб’ється пуху аж по підвіконня…
Якби ж то знати, що в душі твоїй –
Не рвало б серце місячне безсоння…




Коллаж автора