Все, любий мій, квиток лежить в кишені.
Проз кілька днів мій поїзд відійде…
Не зупинити нам його колеса.
Лишаться тільки згадки про тебе.
Лишаться мрії, лишиться кохання,
А ти вже будеш десь у далині…
Про біль і сум безмежного чекання
Нагадувати будуть нам листи.
Все, любий мій, останні мчать хвилини…
Остання мить… Останній погляд твій…
І поїзд вирушає у долини,
В очах замельтушить хутчій, хутчій…
Не треба швидкості! Не треба так жорстоко!
Одну хвилину тільки почекай!
Але мій поїзд зовсім неслухняний…
А знаєш, любий, квітне як розмай?..
Питання загубилося в повітрі…
Ти не дочув, як голос мій тремтів…
Тому що поїзд, сльоз не розумія,
Дихнув, здригнувся, сумно засвистів…
Все, любий мій, позаду наші ночі,
Все, любий мій, позаду наші дні…
Лишилась тільки скрипка мрій співоча
Та світла зустріч десь у далині.
Все, любий мiй, квиток лежить в кишенi
© Copyright: Елена Киянка, 2016
Свидетельство о публикации №116011712308
Свидетельство о публикации №116011712308
Рецензии