Якою мовою ти твориш справи...

Що не зайдеш у Фейсбук,
Так і чуєш серця стук
За народ наш і краіну!
Купу тут адреналіну
Визивають укромови,
Що оцінюють суворо
Рашин-мову і людей,
Що зростали саме "в Ней",
В тій краіні, де шляхетство,
Де дивились "фильмы детства",
Де у чергах всі стояли,
Де дорослих поважали,
Де порядок був в оселях,
Де свята були веселі,
Де ходили на роботу,
В школу також безтурботно!
Люди жИли тоді гідно,
Заробляли всі солідно,
Вистачало на кіно,
На концерти і вино,
На букети й подарунки,
На банкети й розрахунки,
На машину і на шубу,
Не ходив ніхто беззубий,
І бомжів тоді не знали,
За квартиру не должали,
В фільмах діяла цензура,
А на сцені - редактура.
Говорили різномовно,
Поважали всіх достойно!
Що ж тепер? Одні понти!
Мову знаєш - гідний ти!
А російську викидай,
Бо то фашистська, так і знай!
Скільки знаю я народу,
Що на МОВІ, на народній
Домовляється про зраду,
Про офшор...це так, про владу!
Хто з них думав про людей,
Про чужих батьків, дітей?
Як би іхніх - та в АТО,
Враз війні кінець! То щО?
Говоріть - хто як уміє,
Хто як звик, так і воліє!
Головне - це тільки вчинки!
Ось така в мене картинка.
17.01.2016

Знаю, вірш мій - не для всіх.
Хочу, щоб той галас стих
Про "язык" і про людей,
Що говорять "лишь на ней"!
Хай говорять хоч на хінді,
Тільки оцінити гідно
Можна справи, не слова!
Думка - всьОму голова!
Ось.
(Пі.сі.до віршика про мову)