і все, що залишиться, буде скидатися снігом –
так стрімко розтане, так легко з’єднає в одне,
занурить у пастку пухнастого ніжного лігва,
де можна кохати, де кожна сніжинка – за день.
народжена вмерти, але неповторно гаряча,
летить у обійми, прискорює вирок сама,
неначе не знає, що зникне у вогниках плачу
благих і воскреслих, що їх утішає зима.
зi сльозницi
© Copyright: Марина Гареева, 2016
Свидетельство о публикации №116011701166
Свидетельство о публикации №116011701166
Рецензии