половина

вулиця баритонами барельєфами
світло тонкими смугами білоплямами
шпилька поміж бруківки займає іскру
ховаюся в напівтіні свого мовчання
напівтакту женеш події я не готова
напівмене проходить струмом твоя увага
напіврозстібнуте пальто й половина життя позаду
у вузькій щілині ключі застрягли
старі іржаві
промінь світла крізь мутне вічко й зорі пилу
фізика безпорадна в моїх долонях
я ступаю на білу кахлю
коридором твого терпіння
що знайду то вже буде моїм
не віддам ні за які гроші
тож ховай якомога швидше
все до шафи


Рецензии