Я біжу назустріч сонцю, крізь буденні дні.
Сподіваюсь, щось залишилось хороше у пустелі снів.
Я не знаю де мій дім, і де жива моя душа.
Сподіваюсь повернутись туди, де вітер мене спокушав.
Навколо кружляють тисячі миттєвих полотен.
Стрімко змінить життя метрополітен.
Цей ранок для мене доволі незвичен,
І я блукаю містом, як абориген.
Подаруй мені світло, і кольорові сни.
Подаруй мені перший дотик весни.
Подаруй мені полудень ясний.
Подаруй мені поцілунок міцний.
Я не хочу мати все, аби було.
Сподіваюсь, божевілля вже розтануло.
На краю безодні зрозуміла я одне...
Скло губами відчуваю прохолодне.
Неможливо у житті все наздогнати враз.
Забуваю колір минулих образ.
Я шукала те, що ти мені відкрив.
І тепер нізащо не віддам цих крил.
Подаруй
© Copyright: Лиса 25, 2016
Свидетельство о публикации №116011611619
Свидетельство о публикации №116011611619
Рецензии