- Чи ти загубилося тут, дитинча?
- То, так. Загубила маму.
І не пам’ятаю прізвища.
- Ну, добре. - Та ні, погано.
- Давай шукати. Тебе як звуть?
- Не знаю. Кажу ж, забула.
- Невже, взагалі? Хоч, що там будь?
- Ні. Відрубало минуле.
Лише один блакитний екран,
Зірочка, стінка зубчаста,
Щось новорічне і древній курант
Геть торочить про щастя.
- Ну, а далі? - А далі салют…
Й досі лупить без спину.
Тільки я його не люблю.
- От бідолашна дитина.
Зараз знайдемо маму твою,
Он, вже бачу, знамена.
- Ні! Не треба. В мами салют.
І відчепіться від мене.
лугандон, твою маму
© Copyright: Канан, 2016
Свидетельство о публикации №116011509351
Свидетельство о публикации №116011509351
Рецензии