Серце

А вже й весна, та серце не розтало,
Вона не може розтопити лід,
Бо, виявляється, тепла замало,
Щоб серце в холод вирвалось в політ.

У нього зовсім інші пори року,
Буяє взимку запашна весна,
А влітку маю знову з ним мороку -
Шукає холод, а його нема.

Смішне воно, не хоче тихо жити,
Шукає бурі в тихих берегах,
Воно живе і хоче так любити,
Щоб та любов світилася в очах.

Ні, я не хочу, щоб воно дрімало,
Нехай льоди скресають назавжди,
Нехай йому кохання буде мало,
Як у пустелі спраглому води.

Нехай воно, як в юності кохає,
Від щастя плаче, світиться вночі,
Ніколи і ніде не затухає,
Які б його не вразили мечі.


Рецензии
таке воно серце і на те вона любов.

Вера Бондаренко-Михайлова   26.08.2017 23:37     Заявить о нарушении