Дам объяву
Що я юність загубив,
А хто знайде і поверне,
Тому б щедро заплатив.
І скажу вам правду, друзі,
Я на них надію мав,
І служить капризній музі
Ще з дитинства обіцяв.
Та лиха підступна доля
Так була жорстка – жах,
Цвіт років юних неволя
Заморозила в снігах.
Із дитинства – прямо в зрілість
Шлях тернистий пролягав,
І років безпечну юність
Десь поглинула тайга.
Хоч не дуже я в те вірю,
Та пораду можу дать
Тим, хто візьметься шукать:
Вони там, в тайзі Сибіру
Десь під сопками лежать.
1966 р.
Свидетельство о публикации №116011503010