Скiльки рокiв пройшло

Скільки років пройшло, а усе про одне,
Про те саме гудуть проморожені дроти
І тепер, як колись, невідомо чому,
Я чекаю твій рейс, він останній в суботу.

Подивився у очі, як дивляться в воду,
Хтось її розстріляв автоматним свинцем,
Вона була уся наче з синього льоду,
Ну, а потім вже стала холодним дощем.

Десь розлука із нею мене пострічала,
Не розтане той лід, він замерз у руці,
Крик застиг у дошках на старому причалі,
У крижинах прозорих, у руслі ріки.

На сомотньому ліжку — холодні постелі
І закритий щоденник, де твої вірші,
Наче космос відкрився із білої стелі,
Ельми світять дорогу твоєї душі.

Я давно вже не сплю, буде знову світанок,
Залишилось одне: пригадати усе,
Ліхтарі у снігу, наче танці вакханок,
Тінь між ними малює знайоме лице.

Скільки років пройшло, у холодну пітьму
Про те саме гудуть проморожені дроти,
Виглядаю тебе, невідомо чому,
На дорозі, в снігу, я чекатиму доти…