Як ми варимо кулiш

Знов дорога привела
Нас на береги Дніпра,
Де козаки гостей стрічають
І кулішем святковим пригощають.
Як ми варимо куліш?
Бери ніж і сало ріж,
Та в казан його кидай.
Хмиз в багаття підкладай.
Нехай шкварка золотиться,
Як закуска нам згодиться.
Цибулю и моркву не треба жаліти,
Гриби та м`ясо слід довго тушити.
А коли м`ясо майже готово,
Тут у нас завдання нове.
Джерельної води в казан налити,
Промиту «татарку» в нього положити.
Про смак куліша треба подбати,
Картоплю в казан не можна кидати.
А щоб не думали що козаки лохи,
Ми в куліш тушонки добавимо трохи.
Посолимо, поперчимо
І спецій добрих додамо.
Чому ж «татарка», не пшоно,
Бо в походах набридло воно.
У козака лужений шлунок,
Пшоно для них як подарунок.
А дехто коли його вживає,
Поті від печії страждає.
А на свята гостей скликають,
Жінки і діти приїжджають,
І щоб всім гарно було,
На свята ми гречку їмо.
P.S.
Козацька рада постановила,
Тобто Громада так рішила,
Чарочку Христову наливати,
Куліш святковий куштувати!
         СМАЧНОГО!