Я жажду быть синичкой малою Из Елены Каминской7

На  http://www.stihi.ru/2016/01/10/12159

Я жажду быть синичкой малою,
Пусть не жар-птицей, неприметною.
Из ружьеца, уже усталого,
В цель не попасть… Не аист светлый я,
И не журавль… Обидишь? Больно мне,
Коль кровоточат жизни линии…
Жива синичка – чудо вольное!
И лишь зимой покрыта инеем…
Подуй теплом из уст… Не жадный? Ну,
Пусть с опереньем тихо встретится
Ладонь! Смотри так нежно, жалобно…
Сердечко звёздочкою светится
И в малом тельце бьётся, сирое:
Ты не оставишь птицу слабую?
А не умчишься ли за сильными?
Подкинь хоть чуть мне крошек лакомых!
Прошу любви? Нет! Снисхождения –
Просить лишь нужного, немногого.
Себя боишься ли? Сомнения?
Холодный, брезгуешь убогою?
Зачем стоишь на расстоянии…
Твоя рука – мечтанья милые
Для малой птички, чьё желание:
Касанье чувствовать под крыльями.
Летит синичка на свидание,
Любуйся пташкою отважною!
Ах, не гляди в небес сияние,
Не ожидай «курлы» протяжного…

         11.01.2016

Жадаю бути хоч синицею

Жадаю бути хоч синицею,
Хай жовтогрудою, маленькою…
Не вцілиш старою рушницею
В долоню… Бачиш:  не лелека я,
Не журавель… Як скривдиш?  Боляче,
Коли кровлять життєві лінії…
Жива синичка - краще! Сонячна!
І тільки взимку вкрита інеєм…
Повій теплом із вуст… Не жадібний?
Торкнися ніжно-ніжно пір’ячка,
Шкодуй, дивись на мене жалібно…
А серце сяє, ніби зірочка,
В малому тілі б’ється, бідненьке:
Чи не підеш за довгоногими?
Чи не покинеш? Крихти дрібненько
Підсип, корми  з руки убогую…
Прошу кохання? Ні!  Приниження -
Просити те, що є потребою!
Себе боїшся?  Чом засніжений,
Холодний? Птахою так гребуєш?
Чомусь тримаєшся на відстані…
Твоя долоня – рай омріяний
Для жовтогрудої, і пристані
Немає кращої під крилами…
Литить синичка на побачення,
 Милуйся пташкою хороброю.
Тож не дивись на небо втрачене
І не чекай «курли» із обрія…

Коллаж по фотографиям из интернета