Ти пригорни мене, до серця приголуб,
Зацілуй вуста коханням спраглі.
Полон думок, серця полон і вільність рук,
Це не сон - це все насправді.
Насправді шепіт ніжних-ніжних слів.
П`янкі цілунки жгучі і жаданні,
Сплетіння в пристрасті гарячих тіл.
Кохаюся з тобою, як востаннє.
І, як востаннє, моя рука в руці твоїй,
В очі я дивлюсь не надивлюся.
Кохаю я тебе... Прошепочи мені.
Я ніжність п`ю і п`ю... Та не нап`юся.
Ти пригорни мене
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116011406402
Свидетельство о публикации №116011406402
Рецензии