Я б хотіла вічності для нас з тобою,
без завчених напам"ять клятв і плагіатів.
Байдуже, що бездумно
в вирій з головою.
Не важливо, що думки наші строкаті.
Я б хотіла щоб по венах протікали ріки:
щирості,
ніжності
і п"янкого трепету.
І щоб найсолодші в світі ліки
мали смак
меду,
солоду
і терену.
І кохання дурманом з безодні,
зв"язало тіла, руки й надії.
І гарячі серця, а руки холодні,
З вічним коханням до кінчиків вії.
***
© Copyright: Кристина Омельчук, 2016
Свидетельство о публикации №116011404067
Свидетельство о публикации №116011404067
Рецензии