Лукаве передзимъя
саміття
в розхристанім гомоні
днів…
Перелітні тужбини —
расисти Судьби…
З’опрічнівся*
у єресі
сич —
сон змовчанів…
Паяцує безглуздя —
зорі пілігрим…
Непомітно й так вкрадно
між
досвітком, синню й грішком
Передзим’я
у серце шмигнуло
й
цвірчить…
Пристарілось десь снив’я…
— Чи Я?
(в тіні тайком)
Рожурбиненим «Вчора»
заповстую
мить?
04.12.2015
---------------------------------------------------
*З’опрічнівся - апостроф - діалектна вимова
Свидетельство о публикации №116011302631