Поглянь, Тарасе!

Поміж берегів, де козацькая слава
Та сила козацька міцна, як граніт,
Несе свої води Дніпро  величаво,
І  жайвора пісня щоранку звенить.

Схилився Тарас, свої думи леліє…
Летять тії думи, як білі птахи,
Про  Україну квітучу він мріє,
Про волю, про братство, про мирні шляхи.

Приспів:

Поглянь, Тарасе, це твоя Україна!
На ниві колос налитий бринить.
Поглянь, Тарасе, це твоя Батьківщина,
За неї безсмертнеє серце болить.

Хай вранішнє сонце промінням сміється,
Хай ніжить  отави  в росистій красі.
Хай пісня у чистій блакиті зів’ється
В мереживо  із молодих голосів.

Нехай вам, нащадки, дарує наснагу
Велика любов і великі діла,
Щоб ви пронесли крізь століття відвагу,
Яку вам земля українська дала!

Приспів:
Поглянь, Тарасе, це твоя Україна!
На ниві колос налитий бринить.
Поглянь, Тарасе, це твоя Батьківщина,
За неї безсмертнеє серце болить.


©Ніна Кулініченко                м.Дніпропетровськ
Регіональна спілка письменників Придніпров’я