Заховатися, щоб ніхто не знайшов ніколи,
Закохатися, щоб ніхто і не знав,
Заблукати в лініях долі на долонях,
Захлинутися, щоб за мене життя віддав.
Все минуле згадати за чашечкою кави,
І словами вбивати себе на казках вікна...
Наче лезом різати сподівання,
І летіти у безодню, неначе птах.
Заховатися у собі, не знайшли щоб ті, що "не наші",
Закохатися так, щоб від неба і до землі...
І згоріти, залишивши сивий попіл,
І життя дарувати мріям своїм...
***
© Copyright: Лиса 25, 2016
Свидетельство о публикации №116011210050
Свидетельство о публикации №116011210050
Рецензии