Зимова казка...
Він, неначе бавовна, легенько торкався землі...
На розвилці доріг, як знамення німої предтечі,
Павутинки-сніжинки дихАнням молитви плели...
Сніг мене полонив гіпнотичним кружлянням в просторі,
Що не зрушити з місця: така дивовижна краса...
Знемагають дерева від стильно-холодних оздоблень...
До такої краси неможливо дібрати слова...
Площина величаво розкинула наст білошвійний,
Закликаючи млосно ввійти у незвідомий транс...
АХ!!! Як хочеться впасти ...й покірливо-благоговійно
До струмків пролежати... забувшись на деякий час...
Свидетельство о публикации №116011104669
С Уважением к Вашему творчеству! С.О.
Приятно было погостить!
Светлана Овсюк 21.02.2016 02:16 Заявить о нарушении