Помолись за нас, матусю

Помолись за нас, матусю,
   з неба помолись.
Як молилася живою
   ти за нас колись.

Як просила в Бога долі,
   щастя на життя.
Не залишиш нас ніколи
   в краї небуття.
Ніжні твої руки
   приголублять нас,
Щира твоя ласка
   з нами кожен час.
Правнуки й онуки
   згадують тебе,
Вся твоя наука
   поміж нас живе.
Бога не гнівили
   на Святій землі.
Будували щастя -
   ткали із надій.
Віддавали серце
   друзям і родині,
Правдою служили
   рідній Батьківщині.
Знали, що не прийде
   сам добробут в дім.
Вчились працювати
   до семи потів.
Жодної роботи
   не цурались ми -
З книгою, з землею,
   з квітами, з дітьми...
Ми твою науку
   на життя взяли,
З часточкою серця
   дітям віддали.
Вірим - кожен має
   те, що віддає.
Лиш знання і мудрість -
   назавжди твоє!

 Помолись за нас, рідненько,
   з неба помолись...
В наше серце,
   рідна ненько,
Вірою вселись!...

              11.01. 2016. КИЇВ