Из лета в осень

         Із літа – в осінь
Заблудились мрії в білих вишнях,
Ранок розкида п’янкий нектар,
Й на квітчасту стежку легко вийшли
Звуки струн зманіжених гітар.

Розлилися золотом тумани,
А вгорі «курли» шалених мрій.
І печаль лягає на лимани,
Куди йшли вітри на водопій.

Спалахнула вогником шипшина,
Там і тут розпахлося зело.
І разом із голосом пташиним
Легко просинається село.

І немов весняне диво-ложе,
Перед нами стелиться трава.
І на рай картина оця схожа,
Ніби в казці – чари і дива…

Літо йде, ховаючись за в’язи,
Там у травні дихала рілля.
Кущ калини біля перелазу
Із кущем жасмину розмовля.

Літо йде… Шалено і раптово.
Срібну сіть павук собі пряде.
Тільки я побоююсь, що знову
Мене літо в осінь поведе…


Рецензии
Образно и гарно нарисована картина осені!Все відчуваєшь.
Тепла і вдачі!
Віталій.

Виталий Меланич   10.02.2016 09:05     Заявить о нарушении

В субботу 22 февраля состоится мероприятие загородного литературного клуба в Подмосковье в отеле «Малаховский дворец». Запланированы семинары известных поэтов, гала-ужин с концертной программой.  Подробнее →